унаджуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уна́джуватися, уна́джуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уна́джуймося, уна́джуймось
2 особа уна́джуйся, уна́джуйсь уна́джуйтеся, уна́джуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уна́джуватимуся, уна́джуватимусь уна́джуватимемося, уна́джуватимемось, уна́джуватимемся
2 особа уна́джуватимешся уна́джуватиметеся, уна́джуватиметесь
3 особа уна́джуватиметься уна́джуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уна́джуюся, уна́джуюсь уна́джуємося, уна́джуємось, уна́джуємся
2 особа уна́джуєшся уна́джуєтеся, уна́джуєтесь
3 особа уна́джується уна́джуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уна́джуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уна́джувався, уна́джувавсь уна́джувалися, уна́джувались
жін. р. уна́джувалася, уна́джувалась
сер. р. уна́джувалося, уна́джувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уна́джувавшись