-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умісти́тися, умісти́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умісті́мося, умісті́мось, умісті́мся
2 особа умісти́ся, умісти́сь умісті́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уміщу́ся, уміщу́сь умі́стимося, умі́стимось, умі́стимся
2 особа умі́стишся умі́ститеся, умі́ститесь
3 особа умі́ститься умі́стяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умісти́вся, умісти́всь умісти́лися, умісти́лись
жін.р. умісти́лася, умісти́лась
сер.р. умісти́лося, умісти́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умісти́вшись

Словник синонімів

ВМІЩА́ТИСЯ[УМІЩА́ТИСЯ], ПОМІЩА́ТИСЯ, ВЛА́ЗИТИ[УЛА́ЗИТИ]розм. - Док.: вмісти́тися[умісти́тися], помісти́тися, влі́зти[улі́зти], вбга́тися[убга́тися], ввібга́тися[увібга́тися]. Дарчині речі не вміщалися в бричці (Ірина Вільде); Люди не поміщались в церкві, і усі дівчата й молоді молодиці стояли надворі (І. Нечуй-Левицький); Кинулась ховати барильце в грубу, воно не влазить (І. Нечуй-Левицький).