-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умісти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умісті́мо, умісті́м
2 особа умісти́ умісті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уміщу́ умі́стимо, умі́стим
2 особа умі́стиш умі́стите
3 особа умі́стить умі́стять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умісти́в умісти́ли
жін.р. умісти́ла
сер.р. умісти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
умі́щений
Безособова форма
умі́щено
Дієприслівник
умісти́вши

Словник синонімів

ВМІЩА́ТИ[УМІЩА́ТИ] (мати обсяг, достатній для розташування кого-, чого-небудь), ВМІ́ЩУВАТИ[УМІ́ЩУВАТИ], МІСТИ́ТИ, ЗМІЩА́ТИ[ЗМІ́ЩУВАТИ]діал. - Док.: вмісти́ти[умісти́ти], змісти́ти. У багатих - і землі, і хутори, худоби уже не вміщають обори, А в них - конячина на три двори (Я. Шпорта); Кімнатка станційного телеграфу не вміщувала всіх (О. Десняк); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина.. Малого віконця, яке містило в собі високі гори (М. Коцюбинський); Хата простора, ясна, багато сонця може в себе змістити (В. Стефаник).
МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ[ОБНІМА́ТИ], ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). - Док.: вмісти́ти[умісти́ти], включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д. Ткач); Знову серед козаків пішли чутки, що буде складатися реєстр. Хто оповідав, що число реєстровців обійматиме шістдесят тисяч, а хто твердив, що всього двадцять тисяч (Н. Рибак); Мальовниче прекрасне Поділля.. охоплює собою дві області - Вінницьку і Хмельницьку (І. Цюпа); Достеменно відомо, що морське дно ховає величезні поклади корисних копалин (з журналу).
ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ[УМІЩА́ТИ], ВМІ́ЩУВАТИ[УМІ́ЩУВАТИ], ПРИМІЩА́ТИ[ПРИМІ́ЩУВАТИ], ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИрозм.,ПРИСТОСО́ВУВАТИрозм.,ВГОРО́ДЖУВАТИ[УГОРО́ДЖУВАТИ]діал.;ВСА́ДЖУВАТИ[УСА́ДЖУВАТИ] (про живі істоти - саджати всередину чогось). - Док.: помісти́ти, вмісти́ти[умісти́ти], примісти́ти, пристро́їти, примости́ти, пристосува́ти, вгороди́ти[угороди́ти], всади́ти[усади́ти]. На другий день Онисько перевіз Йосипову худібчину і помістив у противній через сіни хаті (Панас Мирний); Денис Іванович.. вивертає з коренем холоднуваті гриби і ледве вміщує їх в руках (М. Стельмах); Орест уміщує бюст під рослиною, а дошку ставить тим часом біля стіни (Леся Українка); На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила іззаду (Лесь Мартович); В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин (В. Собко); Маланка примощує зручніш прядку і починає прясти (Ю. Яновський); Тарантас був місткий. Два чемодани Долгова стали позаду кузова, саквояж - на передній лавочці, поруч з клунком Шевченка, а Шевченків чемодан ямщик пристосував у себе в ногах (З. Тулуб); Ізтрудом, при помочі панича З., вгородив його [мішок] на поличку над своєю головою (І. Франко); - У клітку золоту Всаджу тебе [пташку] я сам І все, чого захочеш, Тобі я радо дам! (І. Франко). - Пор. 1. кла́сти, 1. ста́вити.