умісити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уміси́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умісі́мо, умісі́м
2 особа уміси́ умісі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умішу́ умі́симо, умі́сим
2 особа умі́сиш умі́сите
3 особа умі́сить умі́сять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уміси́в уміси́ли
жін.р. уміси́ла
сер.р. уміси́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уміси́вши