умісити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уміси́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | умісі́мо, умісі́м | |
2 особа | уміси́ | умісі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | умішу́ | умі́симо, умі́сим |
2 особа | умі́сиш | умі́сите |
3 особа | умі́сить | умі́сять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уміси́в | уміси́ли |
жін.р. | уміси́ла | |
сер.р. | уміси́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уміси́вши |