-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умі́лий умі́ла умі́ле умі́лі
родовий умі́лого умі́лої умі́лого умі́лих
давальний умі́лому умі́лій умі́лому умі́лим
знахідний умі́лого, умі́лий умі́лу умі́ле умі́лих, умі́лі
орудний умі́лим умі́лою умі́лим умі́лими
місцевий на/в умі́лому, умі́лім на/в умі́лій на/в умі́лому, умі́лім на/в умі́лих

Словник синонімів

ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ[ВМІ́ЛИЙ], МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙрозм.,ПОВОРОТКИ́Йрозм., ЗРУ́ЧНИЙрозм., ЛА́ДНИЙрідше, ПОПРА́ВНИЙрідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення.. умілою рукою пороблені (Ю. Яновський); На кожному кілку сушились ятері, чудові дебелі ятері, сплетені майстерною рукою дядька Йони (О. Донченко); [Квасолиха:] Не кожна й молодиця зугарна до смаку випекти хліб (М. Кропивницький); Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню пером (О. Маковей).

Словник фразеологізмів

умі́лі ру́ки. Працьовиті, вправні в роботі люди. Неначе з сонця скована Умілими руками — Аж іскриться та блискає. Оце так справді школа! (В. Бичко); // Ті, що розуміються на чомусь. І все-таки Словник Уманця в умілих руках міг давати свого часу певну користь; буває іноді, що в стилістичних шуканнях доводиться заглядати в нього й сьогодні (М. Рильський).