умятий 2 значення

-1-
дієприкметник
(розм’якшений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ум’я́тий ум’я́та ум’я́те ум’я́ті
родовий ум’я́того ум’я́тої ум’я́того ум’я́тих
давальний ум’я́тому ум’я́тій ум’я́тому ум’я́тим
знахідний ум’я́тий, ум’я́того ум’я́ту ум’я́те ум’я́ті, ум’я́тих
орудний ум’я́тим ум’я́тою ум’я́тим ум’я́тими
місцевий на/в ум’я́тому, ум’я́тім на/в ум’я́тій на/в ум’я́тому, ум’я́тім на/в ум’я́тих
-2-
дієприкметник
(вдавлений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ум’я́тий ум’я́та ум’я́те ум’я́ті
родовий ум’я́того ум’я́тої ум’я́того ум’я́тих
давальний ум’я́тому ум’я́тій ум’я́тому ум’я́тим
знахідний ум’я́тий, ум’я́того ум’я́ту ум’я́те ум’я́ті, ум’я́тих
орудний ум’я́тим ум’я́тою ум’я́тим ум’я́тими
місцевий на/в ум’я́тому, ум’я́тім на/в ум’я́тій на/в ум’я́тому, ум’я́тім на/в ум’я́тих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ум’я́тий ум’я́та ум’я́те ум’я́ті
родовий ум’я́того ум’я́тої ум’я́того ум’я́тих
давальний ум’я́тому ум’я́тій ум’я́тому ум’я́тим
знахідний ум’я́тий, ум’я́того ум’я́ту ум’я́те ум’я́ті, ум’я́тих
орудний ум’я́тим ум’я́тою ум’я́тим ум’я́тими
місцевий на/в ум’я́тому, ум’я́тім на/в ум’я́тій на/в ум’я́тому, ум’я́тім на/в ум’я́тих