умучити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уму́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уму́чмо
2 особа уму́ч уму́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уму́чу уму́чимо, уму́чим
2 особа уму́чиш уму́чите
3 особа уму́чить уму́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уму́чив уму́чили
жін.р. уму́чила
сер.р. уму́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уму́чений
Безособова форма
уму́чено
Дієприслівник
уму́чивши