умучений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уму́чений уму́чена уму́чене уму́чені
родовий уму́ченого уму́ченої уму́ченого уму́чених
давальний уму́ченому уму́ченій уму́ченому уму́ченим
знахідний уму́чений, уму́ченого уму́чену уму́чене уму́чені, уму́чених
орудний уму́ченим уму́ченою уму́ченим уму́ченими
місцевий на/в уму́ченому, уму́ченім на/в уму́ченій на/в уму́ченому, уму́ченім на/в уму́чених