умудряти 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умудря́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умудря́ймо
2 особа умудря́й умудря́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умудря́тиму умудря́тимемо, умудря́тимем
2 особа умудря́тимеш умудря́тимете
3 особа умудря́тиме умудря́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа умудря́ю умудря́ємо, умудря́єм
2 особа умудря́єш умудря́єте
3 особа умудря́є умудря́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
умудря́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умудря́в умудря́ли
жін. р. умудря́ла
сер. р. умудря́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умудря́вши