умудряти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | умудря́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умудря́ймо | |
| 2 особа | умудря́й | умудря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умудря́тиму | умудря́тимемо, умудря́тимем |
| 2 особа | умудря́тимеш | умудря́тимете |
| 3 особа | умудря́тиме | умудря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умудря́ю | умудря́ємо, умудря́єм |
| 2 особа | умудря́єш | умудря́єте |
| 3 особа | умудря́є | умудря́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умудря́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умудря́в | умудря́ли |
| жін. р. | умудря́ла | |
| сер. р. | умудря́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умудря́вши | ||