умудруватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | умудрува́тися, умудрува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умудру́ймося, умудру́ймось | |
| 2 особа | умудру́йся, умудру́йсь | умудру́йтеся, умудру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умудру́юся, умудру́юсь | умудру́ємося, умудру́ємось, умудру́ємся |
| 2 особа | умудру́єшся | умудру́єтеся, умудру́єтесь |
| 3 особа | умудру́ється | умудру́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умудрува́вся, умудрува́всь | умудрува́лися, умудрува́лись |
| жін.р. | умудрува́лася, умудрува́лась | |
| сер.р. | умудрува́лося, умудрува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умудрува́вшись | ||