умудрований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умудро́ваний умудро́вана умудро́ване умудро́вані
родовий умудро́ваного умудро́ваної умудро́ваного умудро́ваних
давальний умудро́ваному умудро́ваній умудро́ваному умудро́ваним
знахідний умудро́ваний, умудро́ваного умудро́вану умудро́ване умудро́вані, умудро́ваних
орудний умудро́ваним умудро́ваною умудро́ваним умудро́ваними
місцевий на/в умудро́ваному, умудро́ванім на/в умудро́ваній на/в умудро́ваному, умудро́ванім на/в умудро́ваних