умудрити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умудри́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умудрі́мо, умудрі́м
2 особа умудри́ умудрі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умудрю́ умудримо́, умудри́м
2 особа умудри́ш умудрите́
3 особа умудри́ть умудря́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умудри́в умудри́ли
жін.р. умудри́ла
сер.р. умудри́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умудри́вши