-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив умо́щуватися, умо́щуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умо́щуймося, умо́щуймось
2 особа умо́щуйся, умо́щуйсь умо́щуйтеся, умо́щуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умо́щуватимуся, умо́щуватимусь умо́щуватимемося, умо́щуватимемось, умо́щуватимемся
2 особа умо́щуватимешся умо́щуватиметеся, умо́щуватиметесь
3 особа умо́щуватиметься умо́щуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа умо́щуюся, умо́щуюсь умо́щуємося, умо́щуємось, умо́щуємся
2 особа умо́щуєшся умо́щуєтеся, умо́щуєтесь
3 особа умо́щується умо́щуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
умо́щуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умо́щувався, умо́щувавсь умо́щувалися, умо́щувались
жін. р. умо́щувалася, умо́щувалась
сер. р. умо́щувалося, умо́щувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умо́щувавшись

Словник синонімів

РОЗТАШУВА́ТИСЯ (про одну особу, декількох або багатьох людей - зайняти приміщення для проживання або яке-небудь місце, сідаючи, укладаючись тощо), РОЗМІСТИ́ТИСЯ, УЛАШТУВА́ТИСЯ[ВЛАШТУВА́ТИСЯ], УМОСТИ́ТИСЯ[ВМОСТИ́ТИСЯ], УПОРЯДИ́ТИСЯ[ВПОРЯДИ́ТИСЯ], УПОРЯДКУВА́ТИСЯ[ВПОРЯДКУВА́ТИСЯ], ОСІ́СТИСЯ, ПРИМІСТИ́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯрозм., ОТАШУВА́ТИСЯрідше; ПРИМОСТИ́ТИСЯрозм., ПРИТУЛИ́ТИСЯрозм., ПРИЛІПИ́ТИСЯрозм., ПРИТКНУ́ТИСЯрозм., ПРИХИЛИ́ТИСЯрозм., ПРИХИСТИ́ТИСЯрозм. (перев. не дуже зручно, на невеликому, тісному просторі). - Недок.: розташо́вуватися, розмі́щуватися[розміща́тися], улашто́вуватися[влашто́вуватися], умо́щуватися[вмо́щуватися], приміща́тися, примі́щуватися, пристро́юватися, примо́щуватися, мости́тися, приту́люватися, притуля́тися, ліпи́тися, прилі́плюватися, притика́тися. Люди познімали з плечей торби, розташувалися на короткий відпочинок (Григір Тютюнник); Не встигли розміститись у вагоні, як рушив поїзд (Л. Смілянський); З великим гамором дітвора розміщувалася навколо рядна (О. Донченко); Тарас Григорович влаштовувався у густих кущах, витягав з-за халяви крихітну записну книжечку і писав вірші (З. Тулуб); Морозицький знову вмостився у кріслі (О. Лупій); Через вулицю під парканом тісною лавою збились чоловіки, парубки, дівчата.. Над ними другим ярусом впорядились на паркані і поміж темним гіллям дерева діти (С. Васильченко); Молодь почала танцювати при грамофоні, а картярі примістилися при двох столиках (О. Маковей); Я.. сідав у човен і, оташувавшись у вершині, ловив рибу (П. Саксаганський); Зінька.. примостилася на камені, котрий лежав біля самісінького порога (І. Нечуй-Левицький); Голосно каркнула.. ворона. Вона приліпилася на вершечку липи (Ю. Збанацький); В Харкові, в спеку, в театрі "Муссурі" Десь я приткнувся в останнім ряду (Л. Первомайський); Набігається [Цимбалюк] з саженем по полю, прихилиться де-небудь та й поснідає (О. Гончар); Він прихистивсь тоді серед лантухів, вузлів.., серед густої маси спітнілих людей у шинелях, сіряках, лахах (В. Підмогильний).
УЛАШТУВА́ТИСЯ[ВЛАШТУВА́ТИСЯ] (поміщатися, сідати, лягати, перев. зручно, вигідно, в якому-небудь місці), УМОСТИ́ТИСЯ[ВМОСТИ́ТИСЯ], ПРИМОСТИ́ТИСЯ, ПРИМІСТИ́ТИСЯ, УГНІЗДИ́ТИСЯ[ВГНІЗДИ́ТИСЯ], ПІДМОСТИ́ТИСЯрозм. - Недок.: улашто́вуватися[влашто́вуватися], умо́щуватися[вмо́щуватися], примо́щуватися, приміща́тися[примі́щуватися], угні́жджуватися[вгні́жджуватися], підмо́щуватися. Охрім з Каюмовим влаштувалися всередині карети (В. Кучер); Подруги тісно посідали на дивані, умостилися на нього з ногами (О. Донченко); Мармура сідає на лавку і дивиться у вікно наперед паровоза, а Іван примощується біля нього (С. Чорнобривець); Молодь почала танцювати при грамофоні, а картярі примістилися при двох столиках (О. Маковей); Старші вгніздились в кріслах та на м’якій канапі і балакали стиха (І. Нечуй-Левицький); Побачив [Охрім], що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (І. Котляревський).