умощуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | умо́щуватися, умо́щуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умо́щуймося, умо́щуймось | |
| 2 особа | умо́щуйся, умо́щуйсь | умо́щуйтеся, умо́щуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умо́щуватимуся, умо́щуватимусь | умо́щуватимемося, умо́щуватимемось, умо́щуватимемся |
| 2 особа | умо́щуватимешся | умо́щуватиметеся, умо́щуватиметесь |
| 3 особа | умо́щуватиметься | умо́щуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умо́щуюся, умо́щуюсь | умо́щуємося, умо́щуємось, умо́щуємся |
| 2 особа | умо́щуєшся | умо́щуєтеся, умо́щуєтесь |
| 3 особа | умо́щується | умо́щуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умо́щуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умо́щувався, умо́щувавсь | умо́щувалися, умо́щувались |
| жін. р. | умо́щувалася, умо́щувалась | |
| сер. р. | умо́щувалося, умо́щувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умо́щувавшись | ||