умощуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умо́щуваний умо́щувана умо́щуване умо́щувані
родовий умо́щуваного умо́щуваної умо́щуваного умо́щуваних
давальний умо́щуваному умо́щуваній умо́щуваному умо́щуваним
знахідний умо́щуваний, умо́щуваного умо́щувану умо́щуване умо́щувані, умо́щуваних
орудний умо́щуваним умо́щуваною умо́щуваним умо́щуваними
місцевий на/в умо́щуваному, умо́щуванім на/в умо́щуваній на/в умо́щуваному, умо́щуванім на/в умо́щуваних