умощений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умо́щений умо́щена умо́щене умо́щені
родовий умо́щеного умо́щеної умо́щеного умо́щених
давальний умо́щеному умо́щеній умо́щеному умо́щеним
знахідний умо́щений, умо́щеного умо́щену умо́щене умо́щені, умо́щених
орудний умо́щеним умо́щеною умо́щеним умо́щеними
місцевий на/в умо́щеному, умо́щенім на/в умо́щеній на/в умо́щеному, умо́щенім на/в умо́щених