умощатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | умоща́тися, умоща́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умоща́ймося, умоща́ймось | |
| 2 особа | умоща́йся, умоща́йсь | умоща́йтеся, умоща́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умоща́тимуся, умоща́тимусь | умоща́тимемося, умоща́тимемось, умоща́тимемся |
| 2 особа | умоща́тимешся | умоща́тиметеся, умоща́тиметесь |
| 3 особа | умоща́тиметься | умоща́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умоща́юся, умоща́юсь | умоща́ємося, умоща́ємось, умоща́ємся |
| 2 особа | умоща́єшся | умоща́єтеся, умоща́єтесь |
| 3 особа | умоща́ється | умоща́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умоща́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умоща́вся, умоща́всь | умоща́лися, умоща́лись |
| жін. р. | умоща́лася, умоща́лась | |
| сер. р. | умоща́лося, умоща́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умоща́вшись | ||