умочити 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(зробити мокрим)

Словник відмінків

Інфінітив умочи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умочі́мо, умочі́м
2 особа умочи́ умочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умочу́ умо́чимо, умо́чим
2 особа умо́чиш умо́чите
3 особа умо́чить умо́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умочи́в умочи́ли
жін.р. умочи́ла
сер.р. умочи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
умо́чений
Безособова форма
умо́чено
Дієприслівник
умочи́вши

Словник синонімів

МОЧИ́ТИ (робити мокрим),НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ[ВМОЧА́ТИ], УМО́ЧУВАТИ[ВМО́ЧУВАТИ] (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину);ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною);ПІДМО́ЧУВАТИ, ПРИМО́ЧУВАТИ (трохи, злегка або знизу); ЗВОЛО́ЖУВАТИ, ВОЛО́ЖИТИ, ВІДВОЛО́ЖУВАТИ, ЗВО́ГЧУВАТИрозм.,ЗАВОЛО́ЖУВАТИ розм. (робити вологим); ЗБРИ́ЗКУВАТИ (вкривати краплинами, бризками); РОСИ́ТИ, ЗРО́ШУВАТИ, ОБРО́ШУВАТИ, ЗАРО́ШУВАТИ (росою, дощем, потом, слізьми тощо). - Док.: помочи́ти, намочи́ти, замочи́ти, змочи́ти, умочи́ти[вмочи́ти], обмочи́ти, промочи́ти, підмочи́ти, примочи́ти, зволо́жити, відволо́жити, зво́гчити, заволо́жити, збри́зкати, пороси́ти, зроси́ти, оброси́ти, зароси́ти. Гарячка палила його всередині, він щохвилини мочив руку в воді та охолоджував чоло, очі, голову (М. Коцюбинський); Бабуня намочує рушник в оцті, і мама добре натирає ним Дарчині скроні (Ірина Вільде); Замочила хустиночку, Дрібні сльози витираючи (пісня); Тумани сливе щоночі гуляють вже тут і змочують дорогу (М. Коцюбинський); Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу (М. Старицький); Івась.. обмочив свої гарячі уста у теплу воду (Панас Мирний); Часто дощі промочували наскрізь валки, але Катерина розвішувала на тички оберемки сіна, щоб не гнило (С. Чорнобривець); Василя було легко поранено в плече, кров підмочила гімнастерку (Ю. Яновський); Він не дає мені нічого втомного робити для нього.., а тільки примочую йому голову одеколоном (Леся Українка); А хмари мусять землю напувати, Зволожувати ниву для сівби (Л. Первомайський); Гули сніговії і спадали грози, сушило землю сонце і дощі воложили її (Н. Рибак); Він задумливо одволожив у губах хімічний олівець і написав перші рядки (І. Микитенко); Анастас видобув із-за туніки дві вузенькі наліпки, помазані риб’ячим клеєм. Звогчив їх, підтягнув у двох місцях шкіру лиця і приклеїв наліпками так, що все лице змінило вигляд (Юліан Опільський); Насіння у Кобзарів особливе. Віра Андріївна сма-жила його перед полум’ям, збризкуючи водою (Ю. Мушкетик); Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко, на лану (О. Олесь); Сльози зрошували обличчя (О. Донченко); Ось уже й піт оброшує чоло, витираю його рукавом (М. Стельмах); Довго бродив ланом [Грицько], не зважав на те, що по коліна зарошував себе (Мирослав Ірчан).
-2-
дієслово доконаного виду
(занурити в щось рідке)

Словник відмінків

Інфінітив умочи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умочі́мо, умочі́м
2 особа умочи́ умочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умочу́ умо́чимо, умо́чим
2 особа умо́чиш умо́чите
3 особа умо́чить умо́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умочи́в умочи́ли
жін.р. умочи́ла
сер.р. умочи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
умо́чений
Безособова форма
умо́чено
Дієприслівник
умочи́вши

Словник синонімів

МОЧИ́ТИ (робити мокрим),НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ[ВМОЧА́ТИ], УМО́ЧУВАТИ[ВМО́ЧУВАТИ] (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину);ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною);ПІДМО́ЧУВАТИ, ПРИМО́ЧУВАТИ (трохи, злегка або знизу); ЗВОЛО́ЖУВАТИ, ВОЛО́ЖИТИ, ВІДВОЛО́ЖУВАТИ, ЗВО́ГЧУВАТИрозм.,ЗАВОЛО́ЖУВАТИ розм. (робити вологим); ЗБРИ́ЗКУВАТИ (вкривати краплинами, бризками); РОСИ́ТИ, ЗРО́ШУВАТИ, ОБРО́ШУВАТИ, ЗАРО́ШУВАТИ (росою, дощем, потом, слізьми тощо). - Док.: помочи́ти, намочи́ти, замочи́ти, змочи́ти, умочи́ти[вмочи́ти], обмочи́ти, промочи́ти, підмочи́ти, примочи́ти, зволо́жити, відволо́жити, зво́гчити, заволо́жити, збри́зкати, пороси́ти, зроси́ти, оброси́ти, зароси́ти. Гарячка палила його всередині, він щохвилини мочив руку в воді та охолоджував чоло, очі, голову (М. Коцюбинський); Бабуня намочує рушник в оцті, і мама добре натирає ним Дарчині скроні (Ірина Вільде); Замочила хустиночку, Дрібні сльози витираючи (пісня); Тумани сливе щоночі гуляють вже тут і змочують дорогу (М. Коцюбинський); Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу (М. Старицький); Івась.. обмочив свої гарячі уста у теплу воду (Панас Мирний); Часто дощі промочували наскрізь валки, але Катерина розвішувала на тички оберемки сіна, щоб не гнило (С. Чорнобривець); Василя було легко поранено в плече, кров підмочила гімнастерку (Ю. Яновський); Він не дає мені нічого втомного робити для нього.., а тільки примочую йому голову одеколоном (Леся Українка); А хмари мусять землю напувати, Зволожувати ниву для сівби (Л. Первомайський); Гули сніговії і спадали грози, сушило землю сонце і дощі воложили її (Н. Рибак); Він задумливо одволожив у губах хімічний олівець і написав перші рядки (І. Микитенко); Анастас видобув із-за туніки дві вузенькі наліпки, помазані риб’ячим клеєм. Звогчив їх, підтягнув у двох місцях шкіру лиця і приклеїв наліпками так, що все лице змінило вигляд (Юліан Опільський); Насіння у Кобзарів особливе. Віра Андріївна сма-жила його перед полум’ям, збризкуючи водою (Ю. Мушкетик); Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко, на лану (О. Олесь); Сльози зрошували обличчя (О. Донченко); Ось уже й піт оброшує чоло, витираю його рукавом (М. Стельмах); Довго бродив ланом [Грицько], не зважав на те, що по коліна зарошував себе (Мирослав Ірчан).

Словник відмінків

Інфінітив умочи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умочі́мо, умочі́м
2 особа умочи́ умочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умочу́ умо́чимо, умо́чим
2 особа умо́чиш умо́чите
3 особа умо́чить умо́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умочи́в умочи́ли
жін.р. умочи́ла
сер.р. умочи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
умо́чений
Безособова форма
умо́чено
Дієприслівник
умочи́вши