умотуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | умо́туватися, умо́туватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умо́туймося, умо́туймось | |
| 2 особа | умо́туйся, умо́туйсь | умо́туйтеся, умо́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умо́туватимуся, умо́туватимусь | умо́туватимемося, умо́туватимемось, умо́туватимемся |
| 2 особа | умо́туватимешся | умо́туватиметеся, умо́туватиметесь |
| 3 особа | умо́туватиметься | умо́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умо́туюся, умо́туюсь | умо́туємося, умо́туємось, умо́туємся |
| 2 особа | умо́туєшся | умо́туєтеся, умо́туєтесь |
| 3 особа | умо́тується | умо́туються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умо́туючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умо́тувався, умо́тувавсь | умо́тувалися, умо́тувались |
| жін. р. | умо́тувалася, умо́тувалась | |
| сер. р. | умо́тувалося, умо́тувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умо́тувавшись | ||