умонтований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умонто́ваний умонто́вана умонто́ване умонто́вані
родовий умонто́ваного умонто́ваної умонто́ваного умонто́ваних
давальний умонто́ваному умонто́ваній умонто́ваному умонто́ваним
знахідний умонто́ваний умонто́вану умонто́ване умонто́вані
орудний умонто́ваним умонто́ваною умонто́ваним умонто́ваними
місцевий на/в умонто́ваному, умонто́ванім на/в умонто́ваній на/в умонто́ваному, умонто́ванім на/в умонто́ваних