уможливлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уможли́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уможли́влюймо
2 особа уможли́влюй уможли́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уможли́влюватиму уможли́влюватимемо, уможли́влюватимем
2 особа уможли́влюватимеш уможли́влюватимете
3 особа уможли́влюватиме уможли́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уможли́влюю уможли́влюємо, уможли́влюєм
2 особа уможли́влюєш уможли́влюєте
3 особа уможли́влює уможли́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уможли́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уможли́влював уможли́влювали
жін. р. уможли́влювала
сер. р. уможли́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уможли́влюваний
Безособова форма
уможли́влювано
Дієприслівник
уможли́влювавши