уможливлювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уможли́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уможли́влюймо | |
| 2 особа | уможли́влюй | уможли́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уможли́влюватиму | уможли́влюватимемо, уможли́влюватимем |
| 2 особа | уможли́влюватимеш | уможли́влюватимете |
| 3 особа | уможли́влюватиме | уможли́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уможли́влюю | уможли́влюємо, уможли́влюєм |
| 2 особа | уможли́влюєш | уможли́влюєте |
| 3 особа | уможли́влює | уможли́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уможли́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уможли́влював | уможли́влювали |
| жін. р. | уможли́влювала | |
| сер. р. | уможли́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уможли́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| уможли́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| уможли́влювавши | ||