уможливлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уможли́влений уможли́влена уможли́влене уможли́влені
родовий уможли́вленого уможли́вленої уможли́вленого уможли́влених
давальний уможли́вленому уможли́вленій уможли́вленому уможли́вленим
знахідний уможли́влений, уможли́вленого уможли́влену уможли́влене уможли́влені, уможли́влених
орудний уможли́вленим уможли́вленою уможли́вленим уможли́вленими
місцевий на/в уможли́вленому, уможли́вленім на/в уможли́вленій на/в уможли́вленому, уможли́вленім на/в уможли́влених