уможливити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уможли́вити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уможли́вмо
2 особа уможли́в уможли́вте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уможли́влю уможли́вимо, уможли́вим
2 особа уможли́виш уможли́вите
3 особа уможли́вить уможли́влять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уможли́вив уможли́вили
жін.р. уможли́вила
сер.р. уможли́вило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уможли́влений
Безособова форма
уможли́влено
Дієприслівник
уможли́вивши