умовчувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умо́вчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умо́вчуймо
2 особа умо́вчуй умо́вчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умо́вчуватиму умо́вчуватимемо, умо́вчуватимем
2 особа умо́вчуватимеш умо́вчуватимете
3 особа умо́вчуватиме умо́вчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа умо́вчую умо́вчуємо, умо́вчуєм
2 особа умо́вчуєш умо́вчуєте
3 особа умо́вчує умо́вчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
умо́вчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умо́вчував умо́вчували
жін. р. умо́вчувала
сер. р. умо́вчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умо́вчувавши