НЕДОМО́ВКАперев. мн. (щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується), НЕДОГОВО́РЕНІСТЬ, НЕДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВЧА́ННЯ. - Янкович! - закричав Гальчевський. - Ви мені набридли своїми натяками, недомовками, півтонами! (Є. Куртяк); Таємничі жіночі вуста! Що несете ви в ледь уловимих порухах недомовленості? (А. Хорунжий). - Пор. 1. на́тяк.