умовно їстівний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умо́вно-їстівни́й умо́вно-їстівна́ умо́вно-їстівне́ умо́вно-їстівні́
родовий умо́вно-їстівно́го умо́вно-їстівно́ї умо́вно-їстівно́го умо́вно-їстівни́х
давальний умо́вно-їстівно́му умо́вно-їстівні́й умо́вно-їстівно́му умо́вно-їстівни́м
знахідний умо́вно-їстівни́й, умо́вно-їстівно́го умо́вно-їстівну́ умо́вно-їстівне́ умо́вно-їстівні́, умо́вно-їстівни́х
орудний умо́вно-їстівни́м умо́вно-їстівно́ю умо́вно-їстівни́м умо́вно-їстівни́ми
місцевий на/в умо́вно-їстівно́му, умо́вно-їстівні́м на/в умо́вно-їстівні́й на/в умо́вно-їстівно́му, умо́вно-їстівні́м на/в умо́вно-їстівни́х