умовний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умо́вний умо́вна умо́вне умо́вні
родовий умо́вного умо́вної умо́вного умо́вних
давальний умо́вному умо́вній умо́вному умо́вним
знахідний умо́вний умо́вну умо́вне умо́вні
орудний умо́вним умо́вною умо́вним умо́вними
місцевий на/в умо́вному, умо́внім на/в умо́вній на/в умо́вному, умо́внім на/в умо́вних

Словник синонімів

УМО́ВНИЙ (встановлений за домовленістю між ким-небудь, зрозумілий тільки тим, хто домовився), УМО́ВЛЕНИЙ. Спочатку ми викликали умовним стуком Ромку (Л. Смілянський); Підпис "Маруся" був умовним (Ф. Бурлака); Увечері вони зустрілися на умовленому місці (Григорій Тютюнник); Тишина навколо. Часом крик її перетина - Пароль умовлений чи голос вартового (М. Рильський).