умовлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умо́влений умо́влена умо́влене умо́влені
родовий умо́вленого умо́вленої умо́вленого умо́влених
давальний умо́вленому умо́вленій умо́вленому умо́вленим
знахідний умо́влений, умо́вленого умо́влену умо́влене умо́влені, умо́влених
орудний умо́вленим умо́вленою умо́вленим умо́вленими
місцевий на/в умо́вленому, умо́вленім на/в умо́вленій на/в умо́вленому, умо́вленім на/в умо́влених

Словник синонімів

УМО́ВНИЙ (встановлений за домовленістю між ким-небудь, зрозумілий тільки тим, хто домовився), УМО́ВЛЕНИЙ. Спочатку ми викликали умовним стуком Ромку (Л. Смілянський); Підпис "Маруся" був умовним (Ф. Бурлака); Увечері вони зустрілися на умовленому місці (Григорій Тютюнник); Тишина навколо. Часом крик її перетина - Пароль умовлений чи голос вартового (М. Рильський).