ДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВА, ЗМО́ВАрідше, УГО́ДА[ВГО́ДА], ЗЛА́ГОДА, УСТАНО́ВАрозм., НАМО́ВАрозм., ЗМО́ВКАрозм. рідше, ВИМО́ВАдіал.По всіх питаннях було досягнуто домовленості (А. Головко); [Кость:] Зробім таку умову: через сім років з’їхаться нам усім до свого села (С. Васильченко); - Хоче садівник з тобою змову мати, то як собі хоче! (І. Франко); - Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, невипивай! Не було такої угоди (О. Довженко); Марії він ні в чому не перечив, по добрій вгоді вони розділилися господарством (С. Чорнобривець); - Маєте з війтом добру злагоду чинити (Г. Хоткевич); - У нас така установа: все, що добув, на рівні часті паювати (Панас Мирний); Без слів, без намови, очі їх стрілись.. і уста простяглися до уст (М. Коцюбинський); У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти (Словник Б. Грінченка); П’є пляшку пива без склянки, а як одним душком не вип’є, то поставить літру горілки. Хто має поставити, якби Краньцовський випив, на це не було вимови (Лесь Мартович). - Пор. до́гові́р, домо́витися.

ОБСТА́ВИНИмн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКАтільки одн., УМОВИмн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИперев. мн.,ОБСТАНО́ВАрідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВАперев. мн., діал.Дивізія, в якій служив Тимко з Марком, була сформована з сибіряків та уральців, людей поважних, мовчакуватих і надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); Син убогого шляхтича,.. Адам [Міцкевич] зростав в обстановці, що її в якійсь мірі можна назвати патріархальною та ідилічною (М. Рильський); Вони [люди] такі, якими зробили їх історичні і соціальні умови життя (М. Коцюбинський); В школі відчувалася та атмосфера хвилюючої урочистості, в якій розпочався перший день екзаменів (О. Донченко); Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Лесь Мартович); Черниш терпляче вів пристрілювання. Як завжди в таких випадках бив лише один міномет (О. Гончар); Одна Марта Кирилівна сиділа смутна. Її смутний вид мав великий контраст з веселою компанією, з веселою обставою (І. Нечуй-Левицький); Дядько у іншій постанові зріс, коло землі копався, а ми панувати звикли (Панас Мирний). - Пор. I. 1. стано́вище.