умнятий 1 значення

-1-
дієприкметник
(ум’ятий) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умня́тий умня́та умня́те умня́ті
родовий умня́того умня́тої умня́того умня́тих
давальний умня́тому умня́тій умня́тому умня́тим
знахідний умня́тий, умня́того умня́ту умня́те умня́ті, умня́тих
орудний умня́тим умня́тою умня́тим умня́тими
місцевий на/в умня́тому, умня́тім на/в умня́тій на/в умня́тому, умня́тім на/в умня́тих