умлятований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умлято́ваний умлято́вана умлято́ване умлято́вані
родовий умлято́ваного умлято́ваної умлято́ваного умлято́ваних
давальний умлято́ваному умлято́ваній умлято́ваному умлято́ваним
знахідний умлято́ваний, умлято́ваного умлято́вану умлято́ване умлято́вані, умлято́ваних
орудний умлято́ваним умлято́ваною умлято́ваним умлято́ваними
місцевий на/в умлято́ваному, умлято́ванім на/в умлято́ваній на/в умлято́ваному, умлято́ванім на/в умлято́ваних