умисно 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

НАВМИ́СНО[НАВМИ́СНЕ] (з певним наміром, із певною метою),УМИ́СНО[УМИ́СНЕ], ЗУМИ́СНЕ[ЗУМИ́СНО]рідше,НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО[НАУМИ́СНЕ]рідше,ВМИ́СНЕ[ВМИ́СНО]рідше,НАРО́КОМрозм.,ЗНАРО́ШНЕрозм. рідше;З У́МИСЛОМ (звичайно щодо таємного й вартого осуду наміру); СВІДО́МО (щодо вартого осуду наміру); ДЕМОНСТРАТИ́ВНО, ПІДКРЕ́СЛЕНО (спеціально наголошуючи на чомусь). М’язисті й стрункі, вони здалися Шевченкові групою навмисно підібраних натурщиків з класів Академії художеств (З. Тулуб); Він навмисне завернув у глухий провулок поза городами (П. Панч); Умисно широко дихаючи, перейшов він невеличкий клаптик безлісного шляху і вступив у гай (Б. Грінченко); Газета "Одеський листок" умисне перекрутила справжній зміст процесу (П. Тичина); Насті вподобався той шелест, і вона зумисне розривала ногами купи сухого листя (М. Коцюбинський); Здається, сонце нарочито зупинилося в зеніті і пече лютим вогнем (В. Кучер); [Василь:] А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (М. Кропивницький); [Гуральський (до Адама):] А щодо арешту, то це зроблено вмисне (М. Ірчан); Неля і Зоня розмістилися по протилежних кутках тапчана, наче нароком залишаючи для нього [Безбородька] місце всередині (Ірина Вільде); Се він знарошне їх налякав (Г. Квітка-Основ’яненко); - Ні, товаришу Попович, - продовжував Бондаренко. - Це якраз ви та ваші друзі хочете - свідомо чи несвідомо, це вже вам видніше, - забити клин між нами (А. Головко); Брюллов демонстративно не носив жалувані йому нагороди (О. Іваненко).