умисний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уми́сний уми́сна уми́сне уми́сні
родовий уми́сного уми́сної уми́сного уми́сних
давальний уми́сному уми́сній уми́сному уми́сним
знахідний уми́сний уми́сну уми́сне уми́сні
орудний уми́сним уми́сною уми́сним уми́сними
місцевий на/в уми́сному, уми́снім на/в уми́сній на/в уми́сному, уми́снім на/в уми́сних

Словник синонімів

НАВМИ́СНИЙ (який робиться з наміром, свідомо),УМИ́СНИЙ[ВМИ́СНИЙ], ЗУМИ́СНИЙрідше,НАРОЧИ́ТИЙ, СВІДО́МИЙ (звичайно щодо вартого осуду вчинку); ДЕМОНСТРАТИ́ВНИЙ, ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ (на якому спеціально наголошується). Говорити з навмисною суворістю; Коли зачулось знову ніби умисне гучне бряжчання клямкою і ключем, ..він мусив тікати до себе (О. Досвітній); Тую вмисну їдовитість зрозумів і Володимир (А. Кримський); У мистецтві, в літературі, приміром, нарочита, зумисна оригінальність породжує всякі дадаїзми, абстракціонізми і т. п. (М. Рильський); - Мені й Іванові Степановичу щось не хочеться обвинувачень у свідомому шкідництві (Ю. Шовкопляс); Коли в дверях.. з’являється дружина, він їй.. з підкресленою пошаною передає листа (М. Стельмах).