умирущий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умиру́щий умиру́ща умиру́ще умиру́щі
родовий умиру́щого умиру́щої умиру́щого умиру́щих
давальний умиру́щому умиру́щій умиру́щому умиру́щим
знахідний умиру́щий, умиру́щого умиру́щу умиру́ще умиру́щі, умиру́щих
орудний умиру́щим умиру́щою умиру́щим умиру́щими
місцевий на/в умиру́щому, умиру́щім на/в умиру́щій на/в умиру́щому, умиру́щім на/в умиру́щих

Словник синонімів

СМЕ́РТНИЙ (який не може жити вічно), ТЛІ́ННИЙ, УМИРУ́ЩИЙ[ВМИРУ́ЩИЙ], СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ. Та й убився [ніж] так глибоко в серце, що порвав би два життя одразу, якби віла смертною вдалася (Леся Українка); Безсмертя - то ж начебто і є зупинена мить, заповітна мрія кожного, хто приходить на цю землю. Хто приходить і б’ється в пошуках істини.. що є нетлінним у тобі, тлінному (Є. Гуцало); На який же чорт ці зорі - довічні, невмирущі, цей місяць, ця земля - все це німе, мертве - і невмируще, а я - вмирущий, я - живий, тямущий (Б. Грінченко); Інші властивості спільні усім сотворінням смертельним - м’якість гнучка, порожнеча [всередині], розклад нарешті (М. Зеров).