умиротворитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умиротвори́тися, умиротвори́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умиротворі́мося, умиротворі́мось, умиротворі́мся
2 особа умиротвори́ся, умиротвори́сь умиротворі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умиротворю́ся, умиротворю́сь умиротворимо́ся, умиротворимо́сь, умиротвори́мся
2 особа умиротвори́шся умиротворите́ся, умиротворите́сь
3 особа умиротвори́ться умиротворя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умиротвори́вся, умиротвори́всь умиротвори́лися, умиротвори́лись
жін.р. умиротвори́лася, умиротвори́лась
сер.р. умиротвори́лося, умиротвори́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умиротвори́вшись