-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умира́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умира́ймо
2 особа умира́й умира́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умира́тиму умира́тимемо, умира́тимем
2 особа умира́тимеш умира́тимете
3 особа умира́тиме умира́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа умира́ю умира́ємо, умира́єм
2 особа умира́єш умира́єте
3 особа умира́є умира́ють
Активний дієприкметник
умира́ючий
Дієприслівник
умира́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умира́в умира́ли
жін. р. умира́ла
сер. р. умира́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умира́вши

Словник синонімів

КОХА́ТИкого (почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі), ЛЮБИ́ТИ, УЛЮБЛЯ́ТИ[ВЛЮБЛЯ́ТИ]розм., НА́ВИДІТИдіал.; УМИРА́ТИ[ВМИРА́ТИ]за ким, розм., ПРОПАДА́ТИза ким, розм. (дуже сильно); СО́ХНУТИза ким, розм. (страждаючи). - Док.: покоха́ти, полюби́ти, улюби́ти[влюби́ти]. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра); Пригадалася знов і така, що любила, та ніколи не казала, і знов друга, що казала багато, та не дуже влюбляла... (Марко Вовчок); Як лишився Славко у світлиці, то зважився на думку, що Кранцьовська його навидить (Лесь Мартович); Так, як він за Настусею, так за ним умирала сусідка Маруся (Ганна Барвінок); Максимиха добре знала, як її сестра пропадала за сусідським парубком (Н. Кобринська); - Він теж за Степкою сохне. Пісню про неї склав (М. Зарудний).
СМІЯ́ТИСЯбез додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯрозм., ЗУБОСКА́ЛИТИрозм. рідше, КИ́ХКАТИрозм. рідше; ГИГИ́КАТИрозм.,ХИХИ́КАТИрозм.,ХІХІ́КАТИрозм.,ХЕХЕ́КАТИрозм. (тихо або тонким голосом); ПІДХИХИ́КУВАТИрозм. (час від часу); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ (раптово); РЕГОТА́ТИ, РЕГОТА́ТИСЯрозм.,ВИРЕГО́ЧУВАТИпідсил. розм.,ГИГОТА́ТИрозм.,ГИГОТІ́ТИрозм.,ГОГОТА́ТИрозм., ГОГОТІ́ТИрозм.,ХИХОТА́ТИрозм., ХИХОТІ́ТИрозм.,ІРЖА́ТИ[РЖА́ТИрідше]зневажл. (гучно й нестримно); ЗАЛИВА́ТИСЯбез додатка і чим, розм. (нестримно); ЗАХО́ДИТИСЯрозм.,ЛЯГА́ТИрозм.,ПА́ДАТИрозм.,УМИРА́ТИ[ВМИРА́ТИ]розм. (із сл. від, зі, зо сміху, реготу - сміятися до нестями). - Док.: засмія́тися, розсмія́тися, гиги́кнути, хихи́кнути, хіхі́кнути, хехе́кнути, пи́рснути, по́рснути, зарегота́ти, зарегота́тися, розрегота́тися, розреготітися, гоготну́ти, хихотну́ти, заіржа́ти[заржа́ти], зали́тися, залля́тися, зайти́ся, покоти́тися. Жартувала Соломія і все сміялась, аж заливалась (І. Нечуй-Левицький); Регочуть люди з смішних дідових вигадок, і дід регоче (Панас Мирний); Смішна була карикатура, і сам Бугор теж реготавсь, впізнавши себе (О. Гончар); Прислів’я всім сподобалось. Навіть Маслов гиготів на весь клас (Ю. Збанацький); Дочки в сусіднім покою скачуть, гуркочуть, хихикають (І. Франко); - Людоньки добрі, ну чого ще й іржете?! - обернулась Харланиха до глядачів (І. Волошин); Дівчина заливається сміхом і аж тупотить ногами (М. Стельмах); Діти заходилися од реготу, танцювали, качалися по долівці (С. Васильченко); Вона [Катруся] якраз відхилялась, а він [Федько] потрапляв у драбину, що аж відголос ішов, а всі падали зі сміху (Н. Кобринська). - Пор. пи́рскати.
УМЕ́РТИ[ВМЕ́РТИ] (про людину - перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́заст.,ПЕРЕСТА́ВИТИСЯзаст.,ВИ́ТЯГТИСЯрозм.,КІНЧИ́ТИСЯрозм.,СКІНЧИ́ТИСЯрозм.,СКАПУ́СТИТИСЯрозм.,СКАПУ́ТИТИСЯрозм.,ДІЙТИ́розм.,ОДУБІ́ТИзневажл.,ОДУБИ́ТИСЯзневажл.,ОДУ́БНУТИзневажл.,ОДУ́БТИзневажл. рідко,ҐИ́ҐНУТИвульг.,ВІДУМЕ́РТИдіал.,ЛУ́НУТИдіал.,СКАПА́РИТИСЯдіал.;ВИ́МЕРТИ (згинути до останнього в якійсь місцевості), ПРОПА́СТИ (передчасно, від голоду, нещасного випадку тощо); ЗГА́СНУТИ, ДОГА́СНУТИ, ДОГОРІ́ТИ (поступово, повільно); ЗГОРІ́ТИ (раптово); ЗДО́ХНУТИ, ПОДО́ХНУТИ, ОКОЛІ́ТИрозм. (перев. про тварин, про людей зневажл.); ПА́СТИ (звич. про худобу). - Недок.: умира́ти[вмира́ти], помирати, кона́ти, відхо́дити, агонізува́ти, кінча́тися, дохо́дити, мертві́ти, ме́рти, вимира́ти, згаса́ти, погаса́ти, га́снути, догаса́ти, догоря́ти[догора́ти], згоряти[згорати], до́хнути, здиха́ти, подиха́ти, колі́ти, па́дати. Умер від рани товариш (Ю. Яновський); Він загине так чи інакше: або сконає сам, змучений спрагою, ..або впаде під кулями (О. Гончар); Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі. У сни свої благословенні й віщі Я відійду самотньо на зорі (Д. Павличко); Похиріла [мати] неділь зо дві, та й переставилась (Марко Вовчок); День за днем буде тягти своє гірке життя та клясти матір, що родила його, поки не витягнеться під тином од голоду (Панас Мирний); Прийму все горе, в муках і скінчуся (І. Франко); - Ти ще скапустишся у мене! - Солдат примруживсь (М. Стельмах); Нечипорів батько.. колись під тином п’яний і одубів (Г. Квітка-Основ’яненко); Пан Купа, мало не ґиґнувши з перестраху,.. хутко прикрив долонею свою лисину (О. Ільченко); Ґаві було дванадцять літ, коли батько його відумер (І. Франко); - Прикажчик молиться.. Чи щоб пан скоріше лунув чи ще щоб пожив (Панас Мирний); - Як я маю змарнувати своє життя, спинаючися посеред дороги, то нехай уже краще скапарюся... (А. Крушельницький); Міхонський пожив ще кілька день, видержав ще два вибухи крові, а після третього тихесенько згас (І. Франко); Добриня догоряв, і тільки ще слабі проблиски життя світилися в його глибоких темних очах (Юліан Опільський); Танула дочка в Калиток, змарніла, зів’яла, вироблена, на очах матері згоряла (К. Гордієнко); [Семен:] Я думав, що тебе... [Микита:] Нема на світі? Як бачиш, ще не здох! (М. Кропивницький); - Ти дома з голоду околієш (Панас Мирний).

Словник антонімів

ЖИТИ УМИРАТИ
Існувати, бути живим, вікувати, (погано) животіти, бідувати. Припиняти життя, уроч. відійти, спочити, (раптово) загинути, полягти, (знижене) сконати.
Житиумирати без води, без їжі, без повітря. Житиумерти з батьком, з братом, з дочкою, з жінкою, з сином, з сусідами; біля батька, біля брата, біля дочки, біля жінки, біля сина, біля сусідів, серед близьких, серед ворогів, серед друзів; без близьких, без друзів, без рідних; як люди; в готелі, в квартирі, в місті, в країні, за річкою, над Дніпром. Бажати, прагнути, хотіти житиумирати; довго, з насолодою, з радістю, безтурботно, без труднощів, енергійно, захоплено, кілька днів, років, коротко, мало, непомітно, спокійно житипомерти легко, нагло, несподівано, швидко. Житиумирати в ім’я чого-н.
Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, й мре, й оживає (Т. Шевченко);   Наш батько - з тих, що умирали перші, А Гриць Бобренко - з тих, що хочуть жить (Л. Костенко).  Левку, тож так живи, тож так умри, щоб ніколи не вмерти (В. Сологуб). Чоловік так як муха: сьогодні живе, а завтра вмре. Скільки не живу, а помирати доведеться (Народні прислів’я).
Оживати ~ помирати; вікувати ~ відійти //спочити, животіти ~ сконати, жити ~ загинути //полягти Пор. ще: ЖИВИЙ ~ МЕРТВИЙ, ЖИТТЯ ~ СМЕРТЬ, НАРОДЖУВАТИСЯ ~ УМИРАТИ
НАРОДЖУВАТИСЯ УМИРАТИ
Появлятися на світ, починати життя, знайтися. Переставати жити, закінчувати життя, кінчатися, конати, (трагічно) загинути, (в бою) полягти.
Народжуєтьсявмирає дитина, людина, первісток. Народжуватисяумирати слабим, товстим, худим; в лікарні, на селі, в Києві, на чужині; у брата, вдома; о такій-то годині, такого-то дня, року, вдень, вночі, зранку, на світанні, зимою, літом. Народжуватисявмирати довго, в муках, тихо, тяжко. Народитисяумерти зразу, раптом, швидко.
Як народився, то треба й померти (Народне прислів’я).
Народжений ~померлий, народження ~відмирання, народження ~вмирання; народжуватися ~кінчатися //конати; народитися ~умерти //загинути //полягти Пор. ще: ЖИТИ ~ УМИРАТИ, ЖИТТЯ ~ СМЕРТЬ, НАРОДЖЕННЯ ~ СМЕРТЬ