умикнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умикну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умикні́мо, умикні́м
2 особа умикни́ умикні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умикну́ умикнемо́, умикне́м
2 особа умикне́ш умикнете́
3 особа умикне́ умикну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умикну́в умикну́ли
жін.р. умикну́ла
сер.р. умикну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умикну́вши