умикатися 3 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(викрадатися)

Словник відмінків

Інфінітив умика́тися, умика́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́тиметься умика́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́ється умика́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
умика́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умика́вся, умика́всь умика́лися, умика́лись
жін. р. умика́лася, умика́лась
сер. р. умика́лося, умика́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умика́вшись
-2-
дієслово недоконаного виду
(з’єднавшись з джерелом енергії, приходити в дію)

Словник відмінків

Інфінітив умика́тися, умика́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́тиметься умика́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́ється умика́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
умика́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умика́вся, умика́всь умика́лися, умика́лись
жін. р. умика́лася, умика́лась
сер. р. умика́лося, умика́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умика́вшись

Словник відмінків

Інфінітив умика́тися, умика́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́тиметься умика́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́ється умика́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
умика́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умика́вся, умика́всь умика́лися, умика́лись
жін. р. умика́лася, умика́лась
сер. р. умика́лося, умика́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умика́вшись

Словник антонімів

ВМИКАТИ (УМИКАТИ) ВИМИКАТИ
З’єднуючи з джерелом енергії, пускати в хід що-н., включати. Затримати дію чого-н., припиняючи зв’язок, виключаючи.
Вмикативимикати газ, лампу, магнітофон, мотор, плитку, прилад, світло, сигналізацію, струм, радіо, рубильник, телевізор, торшер, холодильник, фен руками. Вмикати що-н. в електромережу, в загальну систему ~  вимикати що-н. з електромережі, з загальної системи. Вмикативимикати (про автомобілі, мотоцикли) першу, другу... швидкість. Випадково, впевнено, енергійно, захоплено, легко, несподівано, спокійно, швидко, часто вмикативимикати.
Олександр побачив біля дошки механіка, який вмикав рубильники (П. Панч). Водограй спав, бо двірник завжди вимикав у нього на ніч воду (В. Кучер).
Вмикатися //умикатися ~вимикатися, вмикач ~вимикач, вмикання ~вимикання; вмикати ~виключати, включати ~виключати, включення ~виключення
-3-
дієслово недоконаного виду
(вникати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив умика́тися, умика́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́тиметься умика́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́ється умика́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
умика́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умика́вся, умика́всь умика́лися, умика́лись
жін. р. умика́лася, умика́лась
сер. р. умика́лося, умика́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умика́вшись

Словник відмінків

Інфінітив умика́тися, умика́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́тиметься умика́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́ється умика́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
умика́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умика́вся, умика́всь умика́лися, умика́лись
жін. р. умика́лася, умика́лась
сер. р. умика́лося, умика́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умика́вшись

Словник антонімів

ВМИКАТИ (УМИКАТИ) ВИМИКАТИ
З’єднуючи з джерелом енергії, пускати в хід що-н., включати. Затримати дію чого-н., припиняючи зв’язок, виключаючи.
Вмикативимикати газ, лампу, магнітофон, мотор, плитку, прилад, світло, сигналізацію, струм, радіо, рубильник, телевізор, торшер, холодильник, фен руками. Вмикати що-н. в електромережу, в загальну систему ~  вимикати що-н. з електромережі, з загальної системи. Вмикативимикати (про автомобілі, мотоцикли) першу, другу... швидкість. Випадково, впевнено, енергійно, захоплено, легко, несподівано, спокійно, швидко, часто вмикативимикати.
Олександр побачив біля дошки механіка, який вмикав рубильники (П. Панч). Водограй спав, бо двірник завжди вимикав у нього на ніч воду (В. Кучер).
Вмикатися //умикатися ~вимикатися, вмикач ~вимикач, вмикання ~вимикання; вмикати ~виключати, включати ~виключати, включення ~виключення

Словник відмінків

Інфінітив умика́тися, умика́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́тиметься умика́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа умика́ється умика́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
умика́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. умика́вся, умика́всь умика́лися, умика́лись
жін. р. умика́лася, умика́лась
сер. р. умика́лося, умика́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
умика́вшись