умикати 2 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(викрадати)
Словник відмінків
| Інфінітив | умика́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умика́ймо | |
| 2 особа | умика́й | умика́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умика́тиму | умика́тимемо, умика́тимем |
| 2 особа | умика́тимеш | умика́тимете |
| 3 особа | умика́тиме | умика́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умика́ю | умика́ємо, умика́єм |
| 2 особа | умика́єш | умика́єте |
| 3 особа | умика́є | умика́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умика́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умика́в | умика́ли |
| жін. р. | умика́ла | |
| сер. р. | умика́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умика́вши | ||
-2-
дієслово недоконаного виду
(світло)
Словник відмінків
| Інфінітив | умика́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умика́ймо | |
| 2 особа | умика́й | умика́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умика́тиму | умика́тимемо, умика́тимем |
| 2 особа | умика́тимеш | умика́тимете |
| 3 особа | умика́тиме | умика́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умика́ю | умика́ємо, умика́єм |
| 2 особа | умика́єш | умика́єте |
| 3 особа | умика́є | умика́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умика́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умика́в | умика́ли |
| жін. р. | умика́ла | |
| сер. р. | умика́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умика́вши | ||
Словник відмінків
| Інфінітив | умика́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умика́ймо | |
| 2 особа | умика́й | умика́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умика́тиму | умика́тимемо, умика́тимем |
| 2 особа | умика́тимеш | умика́тимете |
| 3 особа | умика́тиме | умика́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умика́ю | умика́ємо, умика́єм |
| 2 особа | умика́єш | умика́єте |
| 3 особа | умика́є | умика́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умика́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умика́в | умика́ли |
| жін. р. | умика́ла | |
| сер. р. | умика́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умика́вши | ||
Словник антонімів
| ВМИКАТИ (УМИКАТИ) | ВИМИКАТИ |
| З’єднуючи з джерелом енергії, пускати в хід що-н., включати. | Затримати дію чого-н., припиняючи зв’язок, виключаючи. |
| Вмикати ~ вимикати газ, лампу, магнітофон, мотор, плитку, прилад, світло, сигналізацію, струм, радіо, рубильник, телевізор, торшер, холодильник, фен руками. Вмикати що-н. в електромережу, в загальну систему ~ вимикати що-н. з електромережі, з загальної системи. Вмикати ~ вимикати (про автомобілі, мотоцикли) першу, другу... швидкість. Випадково, впевнено, енергійно, захоплено, легко, несподівано, спокійно, швидко, часто вмикати ~ вимикати. | |
| Олександр побачив біля дошки механіка, який вмикав рубильники (П. Панч). Водограй спав, бо двірник завжди вимикав у нього на ніч воду (В. Кучер). | |
| Вмикатися //умикатися ~вимикатися, вмикач ~вимикач, вмикання ~вимикання; вмикати ~виключати, включати ~виключати, включення ~виключення | |