-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уме́рти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умрі́мо, умрі́м
2 особа умри́ умрі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умру́ умремо́, умре́м
2 особа умре́ш умрете́
3 особа умре́ умру́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уме́р уме́рли
жін.р. уме́рла
сер.р. уме́рло
Активний дієприкметник
уме́рлий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уме́рши

Словник синонімів

ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно - в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ[ІЗГИ́НУТИрідко], ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ[ВГРО́БИТИСЯ]розм., НАКРИ́ТИСЯфам., ЗГИ́БНУТИдіал., ЗАГИ́БНУТИрідко; ПОЛЯГТИ́, ЛЯГТИ́, УПА́СТИ[ВПА́СТИ], ПА́СТИ (у бою); ВИ́ГИНУТИ (про всіх або багатьох). - Недок.: ги́нути, загиба́ти, погиба́ти, пропада́ти, накрива́тися, згиба́ти, ги́бнути, ляга́ти, па́дати, вигиба́ти. Загинув у бою командир їхнього загону.., авони оце лише чудом врятувалися в морі (О. Гончар); Краще згинути на полі, Ніж конати у неволі (дума); Так загинь же, дух фашистської орди, Ізгинь і не плямуй людини совість (П. Тичина); Не знаю, як я опинивсь у холодній.. і там трохи не пропав, не ївши, не пивши (Г. Квітка-Основ’яненко); - Молю Бога, коли буде хлоп’ятко, то щоб на його [панича] було схоже. Не дасть же він занапаститись своїй дитині?.. (Панас Мирний); Ми як форсували Дунай взимку по тонкій кризі, то доводилось за руки братися.. А якби поодинці рушили, ..то багато хто з нас накрився б... (О. Гончар); Загиб [Михайло] через утрату крові (О. Кобилянська); Часто мені сняться бої, де полягли друзі мої (Д. Луценко); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський). - Пор. уме́рти.
УМЕ́РТИ[ВМЕ́РТИ] (про людину - перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́заст.,ПЕРЕСТА́ВИТИСЯзаст.,ВИ́ТЯГТИСЯрозм.,КІНЧИ́ТИСЯрозм.,СКІНЧИ́ТИСЯрозм.,СКАПУ́СТИТИСЯрозм.,СКАПУ́ТИТИСЯрозм.,ДІЙТИ́розм.,ОДУБІ́ТИзневажл.,ОДУБИ́ТИСЯзневажл.,ОДУ́БНУТИзневажл.,ОДУ́БТИзневажл. рідко,ҐИ́ҐНУТИвульг.,ВІДУМЕ́РТИдіал.,ЛУ́НУТИдіал.,СКАПА́РИТИСЯдіал.;ВИ́МЕРТИ (згинути до останнього в якійсь місцевості), ПРОПА́СТИ (передчасно, від голоду, нещасного випадку тощо); ЗГА́СНУТИ, ДОГА́СНУТИ, ДОГОРІ́ТИ (поступово, повільно); ЗГОРІ́ТИ (раптово); ЗДО́ХНУТИ, ПОДО́ХНУТИ, ОКОЛІ́ТИрозм. (перев. про тварин, про людей зневажл.); ПА́СТИ (звич. про худобу). - Недок.: умира́ти[вмира́ти], помирати, кона́ти, відхо́дити, агонізува́ти, кінча́тися, дохо́дити, мертві́ти, ме́рти, вимира́ти, згаса́ти, погаса́ти, га́снути, догаса́ти, догоря́ти[догора́ти], згоряти[згорати], до́хнути, здиха́ти, подиха́ти, колі́ти, па́дати. Умер від рани товариш (Ю. Яновський); Він загине так чи інакше: або сконає сам, змучений спрагою, ..або впаде під кулями (О. Гончар); Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі. У сни свої благословенні й віщі Я відійду самотньо на зорі (Д. Павличко); Похиріла [мати] неділь зо дві, та й переставилась (Марко Вовчок); День за днем буде тягти своє гірке життя та клясти матір, що родила його, поки не витягнеться під тином од голоду (Панас Мирний); Прийму все горе, в муках і скінчуся (І. Франко); - Ти ще скапустишся у мене! - Солдат примруживсь (М. Стельмах); Нечипорів батько.. колись під тином п’яний і одубів (Г. Квітка-Основ’яненко); Пан Купа, мало не ґиґнувши з перестраху,.. хутко прикрив долонею свою лисину (О. Ільченко); Ґаві було дванадцять літ, коли батько його відумер (І. Франко); - Прикажчик молиться.. Чи щоб пан скоріше лунув чи ще щоб пожив (Панас Мирний); - Як я маю змарнувати своє життя, спинаючися посеред дороги, то нехай уже краще скапарюся... (А. Крушельницький); Міхонський пожив ще кілька день, видержав ще два вибухи крові, а після третього тихесенько згас (І. Франко); Добриня догоряв, і тільки ще слабі проблиски життя світилися в його глибоких темних очах (Юліан Опільський); Танула дочка в Калиток, змарніла, зів’яла, вироблена, на очах матері згоряла (К. Гордієнко); [Семен:] Я думав, що тебе... [Микита:] Нема на світі? Як бачиш, ще не здох! (М. Кропивницький); - Ти дома з голоду околієш (Панас Мирний).

Словник антонімів

НАРОДЖУВАТИСЯ УМИРАТИ
Появлятися на світ, починати життя, знайтися. Переставати жити, закінчувати життя, кінчатися, конати, (трагічно) загинути, (в бою) полягти.
Народжуєтьсявмирає дитина, людина, первісток. Народжуватисяумирати слабим, товстим, худим; в лікарні, на селі, в Києві, на чужині; у брата, вдома; о такій-то годині, такого-то дня, року, вдень, вночі, зранку, на світанні, зимою, літом. Народжуватисявмирати довго, в муках, тихо, тяжко. Народитисяумерти зразу, раптом, швидко.
Як народився, то треба й померти (Народне прислів’я).
Народжений ~померлий, народження ~відмирання, народження ~вмирання; народжуватися ~кінчатися //конати; народитися ~умерти //загинути //полягти Пор. ще: ЖИТИ ~ УМИРАТИ, ЖИТТЯ ~ СМЕРТЬ, НАРОДЖЕННЯ ~ СМЕРТЬ

Словник фразеологізмів

хоч умри́. 1. Обов’язково, незважаючи ні на що; що б там не було, у будь-якому випадку. Має [Кульбака] непереборне бажання тікати. В нього це ніби ідея фікс: на волю, хоч умри! (О. Гончар).

2. Уживається для підкреслення неможливості здійснити що-небудь, зрозуміти, збагнути щось. Треба було її заспокоїти, але прокляті слова! Завжди .. юрбою товпляться на кінчику язика. А тут — хоч умри! (С. Журахович).