умертвлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уме́ртвлений уме́ртвлена уме́ртвлене уме́ртвлені
родовий уме́ртвленого уме́ртвленої уме́ртвленого уме́ртвлених
давальний уме́ртвленому уме́ртвленій уме́ртвленому уме́ртвленим
знахідний уме́ртвлений уме́ртвлену уме́ртвлене уме́ртвлені
орудний уме́ртвленим уме́ртвленою уме́ртвленим уме́ртвленими
місцевий на/в уме́ртвленому, уме́ртвленім на/в уме́ртвленій на/в уме́ртвленому, уме́ртвленім на/в уме́ртвлених