уменшений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уме́ншений уме́ншена уме́ншене уме́ншені
родовий уме́ншеного уме́ншеної уме́ншеного уме́ншених
давальний уме́ншеному уме́ншеній уме́ншеному уме́ншеним
знахідний уме́ншений, уме́ншеного уме́ншену уме́ншене уме́ншені, уме́ншених
орудний уме́ншеним уме́ншеною уме́ншеним уме́ншеними
місцевий на/в уме́ншеному, уме́ншенім на/в уме́ншеній на/в уме́ншеному, уме́ншенім на/в уме́ншених