-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив умеблюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   умеблю́ймо
2 особа умеблю́й умеблю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа умеблю́ю умеблю́ємо, умеблю́єм
2 особа умеблю́єш умеблю́єте
3 особа умеблю́є умеблю́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. умеблюва́в умеблюва́ли
жін.р. умеблюва́ла
сер.р. умеблюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
умебльо́ваний
Безособова форма
умебльо́вано
Дієприслівник
умеблюва́вши

Словник синонімів

УМЕБЛЮВА́ТИ (забезпечити кімнату, квартиру меблями), ОБСТА́ВИТИ. - Недок.: умебльо́вувати, меблюва́ти, обставля́ти.