умбілікатний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умбіліка́тний умбіліка́тна умбіліка́тне умбіліка́тні
родовий умбіліка́тного умбіліка́тної умбіліка́тного умбіліка́тних
давальний умбіліка́тному умбіліка́тній умбіліка́тному умбіліка́тним
знахідний умбіліка́тний, умбіліка́тного умбіліка́тну умбіліка́тне умбіліка́тні, умбіліка́тних
орудний умбіліка́тним умбіліка́тною умбіліка́тним умбіліка́тними
місцевий на/в умбіліка́тному, умбіліка́тнім на/в умбіліка́тній на/в умбіліка́тному, умбіліка́тнім на/в умбіліка́тних