умаювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | ума́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ума́юймо | |
| 2 особа | ума́юй | ума́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ума́юватиму | ума́юватимемо, ума́юватимем |
| 2 особа | ума́юватимеш | ума́юватимете |
| 3 особа | ума́юватиме | ума́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ума́юю | ума́юємо, ума́юєм |
| 2 особа | ума́юєш | ума́юєте |
| 3 особа | ума́ює | ума́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ума́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ума́ював | ума́ювали |
| жін. р. | ума́ювала | |
| сер. р. | ума́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ума́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| ума́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| ума́ювавши | ||