улягати 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(підкорятися, піддаватися комусь; накульгувати)

Словник відмінків

Інфінітив уляга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уляга́ймо
2 особа уляга́й уляга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уляга́тиму уляга́тимемо, уляга́тимем
2 особа уляга́тимеш уляга́тимете
3 особа уляга́тиме уляга́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уляга́ю уляга́ємо, уляга́єм
2 особа уляга́єш уляга́єте
3 особа уляга́є уляга́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уляга́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уляга́в уляга́ли
жін. р. уляга́ла
сер. р. уляга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уляга́вши

Словник синонімів

КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИрозм.;КУЛЯ́ТИдіал.,КРИВА́ТИдіал.,ШТИЛЬГУ́КАТИдіал.;НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ[ВЛЯГА́ТИ]розм. (злегка). Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Він ще трохи кульгав, але ходив уже без милиць і навіть без ціпка (З. Тулуб); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці (Т. Шевченко); Напилась я в криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (І. Нечуй-Левицький); Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний); Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (О. Кобилянська); Криваючи, він випряг коні, повів до воза (В. Стефаник); Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (І. Франко); - Катря? Їх же дві - молодша на ліву ногу накульгує, а старша на праву (Є. Гуцало); Агроном підвівся і теж пішов у ті двері, що й дівчата, злегка улягаючи на ліву ногу (І. Ле).
ПІДКОРЯ́ТИСЯкому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯкого, СЛУ́ХАТИкого,ГНУ́ТИСЯперед ким,СХИЛЯ́ТИСЯперед ким,ПОХИЛЯ́ТИСЯперед ким, розм.,ПІДХИЛЯ́ТИСЯрозм.,КЛОНИ́ТИСЯперед ким, розм.,ЗМИРЯ́ТИСЯз ким, розм.;ПІДЛЯГА́ТИ, УЛЯГА́ТИ[ВЛЯГА́ТИ]діал. (бути залежним від когось, від чиєїсь волі); ШАНУВА́ТИСЯ (намагатися не викликати чийогось незадоволення). - Док.: підкори́тися, покори́тися, скори́тися, підда́тися, послухатися, послухати, зігну́тися, схили́тися, похили́тися, підхили́тися, склони́тися, змири́тися, підлягти́, улягти́[влягти́]. - Мені Йосип звелів стерегти хату. Я не вдома в себе, а у людей живу, то мушу підкорятися (А. Хижняк); В душі Михайло часто обурювався на батька, повставав проти його залізної волі, але корився йому (М. Томчаній); Мотря була не з таківських, щоб комусь покорятись (І. Нечуй-Левицький); Клим наказує невістці замовчати. Параска покірливо скоряється (К. Гордієнко); Коли отак із нього жінка вірьовки сучить, а він піддається, то не вартий він, щоб серед жонатих чоловіків на вулиці сидіти (Григорій Тютюнник); Веде [Тарасюк] між вербівчанами єретичні розмови та підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (А. Іщук); [Бурлака:] От, думав, доживу віку спокійно, а тепер приходиться знову воювати! Не можна ж, не можна схилятися перед таким супостатом, як Михайло (І. Карпенко-Карий); Міркую сам-таки з собою: - Якби то, думаю, якби не похилилися раби... То не стояло б над Невою Оцих осквернених палат! (Т. Шевченко); "Перед султаном не склонимось ми, Шиї не схилим магнатам" (М. Рильський); Співець і воїн батьківщини, він не змирився і в неволі (С. Голованівський); - Що ж, чи підлягати йому? - Авжеж! я в його руках! (І. Франко); Ми підпадаємо впливам стороннім, Силі чужій улягаєм, наказам чужим коримося (переклад М. Зерова); Тітка одцуралась од такої небоги, бо небога і справді-таки не шанувалась (І. Нечуй-Левицький).
-2-
дієслово недоконаного виду
(дуже швидко бігти) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив уляга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уляга́ймо
2 особа уляга́й уляга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уляга́тиму уляга́тимемо, уляга́тимем
2 особа уляга́тимеш уляга́тимете
3 особа уляга́тиме уляга́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уляга́ю уляга́ємо, уляга́єм
2 особа уляга́єш уляга́єте
3 особа уляга́є уляга́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уляга́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уляга́в уляга́ли
жін. р. уляга́ла
сер. р. уляга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уляга́вши

Словник синонімів

КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИрозм.;КУЛЯ́ТИдіал.,КРИВА́ТИдіал.,ШТИЛЬГУ́КАТИдіал.;НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ[ВЛЯГА́ТИ]розм. (злегка). Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Він ще трохи кульгав, але ходив уже без милиць і навіть без ціпка (З. Тулуб); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці (Т. Шевченко); Напилась я в криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (І. Нечуй-Левицький); Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний); Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (О. Кобилянська); Криваючи, він випряг коні, повів до воза (В. Стефаник); Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (І. Франко); - Катря? Їх же дві - молодша на ліву ногу накульгує, а старша на праву (Є. Гуцало); Агроном підвівся і теж пішов у ті двері, що й дівчата, злегка улягаючи на ліву ногу (І. Ле).
ПІДКОРЯ́ТИСЯкому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯкого, СЛУ́ХАТИкого,ГНУ́ТИСЯперед ким,СХИЛЯ́ТИСЯперед ким,ПОХИЛЯ́ТИСЯперед ким, розм.,ПІДХИЛЯ́ТИСЯрозм.,КЛОНИ́ТИСЯперед ким, розм.,ЗМИРЯ́ТИСЯз ким, розм.;ПІДЛЯГА́ТИ, УЛЯГА́ТИ[ВЛЯГА́ТИ]діал. (бути залежним від когось, від чиєїсь волі); ШАНУВА́ТИСЯ (намагатися не викликати чийогось незадоволення). - Док.: підкори́тися, покори́тися, скори́тися, підда́тися, послухатися, послухати, зігну́тися, схили́тися, похили́тися, підхили́тися, склони́тися, змири́тися, підлягти́, улягти́[влягти́]. - Мені Йосип звелів стерегти хату. Я не вдома в себе, а у людей живу, то мушу підкорятися (А. Хижняк); В душі Михайло часто обурювався на батька, повставав проти його залізної волі, але корився йому (М. Томчаній); Мотря була не з таківських, щоб комусь покорятись (І. Нечуй-Левицький); Клим наказує невістці замовчати. Параска покірливо скоряється (К. Гордієнко); Коли отак із нього жінка вірьовки сучить, а він піддається, то не вартий він, щоб серед жонатих чоловіків на вулиці сидіти (Григорій Тютюнник); Веде [Тарасюк] між вербівчанами єретичні розмови та підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (А. Іщук); [Бурлака:] От, думав, доживу віку спокійно, а тепер приходиться знову воювати! Не можна ж, не можна схилятися перед таким супостатом, як Михайло (І. Карпенко-Карий); Міркую сам-таки з собою: - Якби то, думаю, якби не похилилися раби... То не стояло б над Невою Оцих осквернених палат! (Т. Шевченко); "Перед султаном не склонимось ми, Шиї не схилим магнатам" (М. Рильський); Співець і воїн батьківщини, він не змирився і в неволі (С. Голованівський); - Що ж, чи підлягати йому? - Авжеж! я в його руках! (І. Франко); Ми підпадаємо впливам стороннім, Силі чужій улягаєм, наказам чужим коримося (переклад М. Зерова); Тітка одцуралась од такої небоги, бо небога і справді-таки не шанувалась (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

Інфінітив уляга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уляга́ймо
2 особа уляга́й уляга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уляга́тиму уляга́тимемо, уляга́тимем
2 особа уляга́тимеш уляга́тимете
3 особа уляга́тиме уляга́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уляга́ю уляга́ємо, уляга́єм
2 особа уляга́єш уляга́єте
3 особа уляга́є уляга́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уляга́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уляга́в уляга́ли
жін. р. уляга́ла
сер. р. уляга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уляга́вши