-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив улюбля́тися, улюбля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   улюбля́ймося, улюбля́ймось
2 особа улюбля́йся, улюбля́йсь улюбля́йтеся, улюбля́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа улюбля́тимуся, улюбля́тимусь улюбля́тимемося, улюбля́тимемось, улюбля́тимемся
2 особа улюбля́тимешся улюбля́тиметеся, улюбля́тиметесь
3 особа улюбля́тиметься улюбля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа улюбля́юся, улюбля́юсь улюбля́ємося, улюбля́ємось, улюбля́ємся
2 особа улюбля́єшся улюбля́єтеся, улюбля́єтесь
3 особа улюбля́ється улюбля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
улюбля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. улюбля́вся, улюбля́всь улюбля́лися, улюбля́лись
жін. р. улюбля́лася, улюбля́лась
сер. р. улюбля́лося, улюбля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
улюбля́вшись

Словник синонімів

ЗАКОХА́ТИСЯв кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ[ВЛЮБИ́ТИСЯ]розм.,ЗАЛЮБИ́ТИСЯрозм.,ВКЛЕПА́ТИСЯ[УКЛЕПА́ТИСЯ]фам.,РОЗКОХА́ТИСЯ заст.,ПРИЛЮБИ́ТИСЯдіал.;ЗАХОПИ́ТИСЯким (звичайно про сильне, але нетривале почуття). - Недок.: зако́хуватися, улюбля́тися[влюбля́тися], залю́блюватися, залюбля́тися, розко́хуватися, прилюбля́тися, захо́плюватися. Закохався я в вас до нестями.. (П. Грабовський); - Я пам’ятаю, як у свою кріпачку.. так улюбився, що задумував женитись (Панас Мирний); Тікай, Грицю, Марусеньки, Бо в тебе влюбилась (Л. Боровиковський); Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (О. Кобилянська); - А правда, Христина Гордієнчишина таки славна?.. - Та вклепатися можна, - недбало додав Григорій (М. Стельмах); Бідолахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Так вона [панночка] всім до душі прийшла (Марко Вовчок); Ольга не на жарт захопилась Іваном (П. Колесник). - Пор. 1. полюби́ти.