улюблений 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: улюби́ти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний улю́блений улю́блена улю́блене улю́блені
родовий улю́бленого улю́бленої улю́бленого улю́блених
давальний улю́бленому улю́бленій улю́бленому улю́бленим
знахідний улю́блений, улю́бленого улю́блену улю́блене улю́блені, улю́блених
орудний улю́бленим улю́бленою улю́бленим улю́бленими
місцевий на/в улю́бленому, улю́бленім на/в улю́бленій на/в улю́бленому, улю́бленім на/в улю́блених
-2-
прикметник
(той, кого люблять)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний улю́блений улю́блена улю́блене улю́блені
родовий улю́бленого улю́бленої улю́бленого улю́блених
давальний улю́бленому улю́бленій улю́бленому улю́бленим
знахідний улю́блений, улю́бленого улю́блену улю́блене улю́блені, улю́блених
орудний улю́бленим улю́бленою улю́бленим улю́бленими
місцевий на/в улю́бленому, улю́бленім на/в улю́бленій на/в улю́бленому, улю́бленім на/в улю́блених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний улю́блений улю́блена улю́блене улю́блені
родовий улю́бленого улю́бленої улю́бленого улю́блених
давальний улю́бленому улю́бленій улю́бленому улю́бленим
знахідний улю́блений, улю́бленого улю́блену улю́блене улю́блені, улю́блених
орудний улю́бленим улю́бленою улю́бленим улю́бленими
місцевий на/в улю́бленому, улю́бленім на/в улю́бленій на/в улю́бленому, улю́бленім на/в улю́блених

Словник синонімів

УЛЮ́БЛЕНИЙ (якого дуже люблять, дорогий і близький серцю), КОХА́НИЙ, УКО́ХАНИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БИЙ, ФАВОРИ́ТНИЙ. - Ти для мене тепер не лише улюблений поет, ти мені рідний, як батьківщина (З. Тулуб); Як тебе та не любити, мій коханий край! (В. Сосюра); Ганна!.. Колись його укоханий у мріях ідеал! (Б. Грінченко); Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (О. Довженко); Здрастуй, місто, несказанно любе, Повне цвіту - теплого дощу! (Т. Масенко); Асесор з Реєнгом, як двоє ворогів, сперечку повели про фаворитних псів (М. Рильський).