-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив улюби́тися, улюби́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   улюбі́мося, улюбі́мось, улюбі́мся
2 особа улюби́ся, улюби́сь улюбі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа улюблю́ся, улюблю́сь улю́бимося, улю́бимось, улю́бимся
2 особа улю́бишся улю́битеся, улю́битесь
3 особа улю́биться улю́бляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. улюби́вся, улюби́всь улюби́лися, улюби́лись
жін.р. улюби́лася, улюби́лась
сер.р. улюби́лося, улюби́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
улюби́вшись

Словник синонімів

ЗАКОХА́ТИСЯв кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ[ВЛЮБИ́ТИСЯ]розм.,ЗАЛЮБИ́ТИСЯрозм.,ВКЛЕПА́ТИСЯ[УКЛЕПА́ТИСЯ]фам.,РОЗКОХА́ТИСЯ заст.,ПРИЛЮБИ́ТИСЯдіал.;ЗАХОПИ́ТИСЯким (звичайно про сильне, але нетривале почуття). - Недок.: зако́хуватися, улюбля́тися[влюбля́тися], залю́блюватися, залюбля́тися, розко́хуватися, прилюбля́тися, захо́плюватися. Закохався я в вас до нестями.. (П. Грабовський); - Я пам’ятаю, як у свою кріпачку.. так улюбився, що задумував женитись (Панас Мирний); Тікай, Грицю, Марусеньки, Бо в тебе влюбилась (Л. Боровиковський); Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (О. Кобилянська); - А правда, Христина Гордієнчишина таки славна?.. - Та вклепатися можна, - недбало додав Григорій (М. Стельмах); Бідолахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Так вона [панночка] всім до душі прийшла (Марко Вовчок); Ольга не на жарт захопилась Іваном (П. Колесник). - Пор. 1. полюби́ти.