ультимативний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ультимати́вний ультимати́вна ультимати́вне ультимати́вні
родовий ультимати́вного ультимати́вної ультимати́вного ультимати́вних
давальний ультимати́вному ультимати́вній ультимати́вному ультимати́вним
знахідний ультимати́вний, ультимати́вного ультимати́вну ультимати́вне ультимати́вні, ультимати́вних
орудний ультимати́вним ультимати́вною ультимати́вним ультимати́вними
місцевий на/в ультимати́вному, ультимати́внім на/в ультимати́вній на/в ультимати́вному, ультимати́внім на/в ультимати́вних

Словник синонімів

РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙзаст.Я переконував свого хазяїна таким рішучим тоном, що він, врешті, засміявся, не розуміючи мене, але бійки не продовжував (Ю. Яновський); Дратував мене і тон, яким я розмовляв з Вітею: канцелярська і категорична форма моїх звернень і вимог (Я. Гримайло); Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Ірина Вільде); - Брешеш! - сказав беззаперечним тоном баришник (А. Шиян); Ультимативні вимоги; Така сміливість трохи стурбувала стару Каралаєву. Вона почула не м’який, а вже інший, наважливий, твердий тон в його словах (І. Нечуй-Левицький).