улучити 1 значень
Словник відмінків
| Інфінітив | улу́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | улу́чмо | |
| 2 особа | улу́ч | улу́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | улу́чу | улу́чимо, улу́чим |
| 2 особа | улу́чиш | улу́чите |
| 3 особа | улу́чить | улу́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | улу́чив | улу́чили |
| жін.р. | улу́чила | |
| сер.р. | улу́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| улу́чений | ||
| Безособова форма | ||
| улу́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| улу́чивши | ||