-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив улу́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   улу́чмо
2 особа улу́ч улу́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа улу́чу улу́чимо, улу́чим
2 особа улу́чиш улу́чите
3 особа улу́чить улу́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. улу́чив улу́чили
жін.р. улу́чила
сер.р. улу́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
улу́чений
Безособова форма
улу́чено
Дієприслівник
улу́чивши

Словник синонімів

ВЛУ́ЧИТИ[УЛУ́ЧИТИ] (про людину - кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. - досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ[УЦІ́ЛИТИ], ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ[ВДА́РИТИ], ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИрозм.,ВГАТИ́ТИ[УГАТИ́ТИ]розм.,ВСАДИ́ТИ[УСАДИ́ТИ]розм.,ТРА́ФИТИдіал.,ТРА́ПИТИдіал. - Недок.: влуча́ти[улуча́ти], вціля́ти[уціля́ти], поціля́ти, ударя́ти[вдаря́ти], потрапля́ти, попада́ти, вга́чувати[уга́чувати], вса́джувати[уса́джувати], трафля́ти, трапля́ти. Це все були хлопці, які несхибно влучали із своїх рушниць у райок (М. Трублаїні); Брянський звичним оком професіонала одразу визначав, куди влучали міни (О. Гончар); Вартовий уже поцілив цю триногу тварину (О. Досвітній); На щастя, бомба не потрапила в рейки і колію можна було відремонтувати (Д. Ткач); Євгешка згадав, що блискавиця найчастіше ударяє в рухливі речі (О. Донченко); Юнак з того робочого поріддя, Що цілить добре й лучить наповал (М. Бажан); Сеня, вийнявши наган з кобури, не цілячись, з того місця, де стояв, вгатив три кулі в центральний кружок (Ф. Бурлака); Вона всадила під лівий край каменя ще дві кулі (В. Кучер); То кулі.. все трафляли, подзьобали спину, як ворони (Ю. Яновський); Цей удар трапив у саму точку (І. Франко).

Словник фразеологізмів

потра́пити (попа́сти, улу́чити і т. ін.) в ціль (у [са́му] то́чку). 1. Сказати, зробити саме те, що треба. — Вони [селяни] мене бояться ..— З якої речі? — У мене таке враження.— О-о,— зрадів Сергій.— Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник).

2. Виявитися, бути доречним у певній ситуації. Натяк її [Ольги] одразу потрапив у ціль, породивши в ньому страх (А. Шиян).

потра́пити (попа́сти, улу́чити і т. ін.) в ціль (у [са́му] то́чку). 1. Сказати, зробити саме те, що треба. — Вони [селяни] мене бояться ..— З якої речі? — У мене таке враження.— О-о,— зрадів Сергій.— Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник).

2. Виявитися, бути доречним у певній ситуації. Натяк її [Ольги] одразу потрапив у ціль, породивши в ньому страх (А. Шиян).

потра́пити (попа́сти, улу́чити і т. ін.) в ціль (у [са́му] то́чку). 1. Сказати, зробити саме те, що треба. — Вони [селяни] мене бояться ..— З якої речі? — У мене таке враження.— О-о,— зрадів Сергій.— Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник).

2. Виявитися, бути доречним у певній ситуації. Натяк її [Ольги] одразу потрапив у ціль, породивши в ньому страх (А. Шиян).